МИТРОПОЛИТ ІСИДОР І ФЛОРЕНТІЙСЬКА УНІЯ: СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ СТАТУСУ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ
Ключові слова:
Апостольський престол, Візантійська імперія, Константинопольський патріархат, Ісидор, Київська митрополія, унія, Русь, філіокве, ФлоренціяАнотація
Стаття присвячена аналізу однієї з найболісніших проблем церковно-релігійного життя – поєднанню католицького Заходу й православного Сходу, спроба якого була здійснена на Ферраро-Флорентійському соборі 1438–1439 рр., та ролі в цьому процесі митрополита Київського Ісидора.
Констатовано, що унія з самого початку носила більш політичний, а ніж церковно-догматичний характер. Обидві сторони ставили перед собою власні цілі: Візантія прагнула здобути союзника в боротьбі з турками, а Римський Апостольський престол – зміцнити позиції папства після Базельського собору за рахунок підкорення Православної церкви.
У процесі дослідження виявлено, що призначення Ісидора Солунського митрополитом Київським, якій відіграв важливу роль в укладенні унії, мало на меті не лише поширити унійні ідеї на православному Сході, а й відновити статус Київської митрополії.
До причин невдачі унії можна віднести неоднозначну позицію щодо цих ідей світської влади (Польщі, Московії), опозицію з боку частини візантійського духовенства й несприйняття іншими східними патріархатами. Проте історія показує, що радше можливим є об’єднання економічних, політичних і культурних інтересів, ніж подолання православно-католицького непорозуміння, яке багато століть поспіль бентежить християнський світ.
