ВОЛИНСЬКИЙ СЕЙМИК У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ

Анотація

Повітові сеймики Волинського воєводства виникли в результаті запровадження Другого ­Литовського статуту 1566 р. Інкорпорація Волині разом з Київщиною і Брацлавщиною до складу Корони в 1569 р. ­посилила значення цього інституту і в соціальному житті регіону, і у його відносинах з центром. ­Поступово місцевий сеймик став всеволинським; повітове значення зберегли елекційні сеймики, на яких обиралися кандидати на виборні уряди земських ієрархій. Передсеймовий сеймик воєводства обирав шістьох послів на сейм і формулював своє відношення до королівської легації на шляхетські зібрання в своїх інструкціях послам на сейм. Волинський сеймик у своєму функціонуванні запозичив основні риси коронних сеймиків. Особливою рисою сеймика Волинського воєводства стала наявність у ньому такої соціальної групи як князі. Домінація князів на волинському сеймику тривала до початку 1620-х рр., хоча вже з кінця XVI ст. шляхта активно добивалася рівності з ними, розпочавши творити факції (політичні угрупування зі спільними колективними інтересами). Реляційні або ж післясеймові сеймики з часу свого виникнення наприкінці XVI ст. відігравали важливу роль в сприйнятті волинським шляхетським соціумом рішень сейму, особливо в контексті ухвалених податків. Значення депутатських сеймиків полягало в тому, що обрані на них депутати могли впливати на перебіг судочинства в Коронному трибуналі. На сеймик в Луцьку орієнтувалися шляхетські зʼїзди Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводства. Таким чином формувалися регіональні інтереси українських воєводств.