АВТЕНТИЧНИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТЕКСТ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ

Анотація

У розвідці зазначено, що на початку третього тисячоліття, концепція створення єдиного європейського освітнього, ­наукового та комунікативного простору, що дала початок Болонському процесу, теж визріла на грунті фундаментальних культурологічних ідей, що визначили культурний поступ європейської цивілізації в минулому тисячолітті i, своєю чергою, знайшли своє політичне вираження в Загальноєвропейських рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти. Була запропонована Концепція іншомовної освіти, методологічною основою якої є пізнання мови через культуру і пізнання культури через мову. Досліджено, що англійськомовний автентичний поетичний текст слугує формуванню компетенції в англійському монологічному мовленні, а ­також виступає як об’єкт культури. Відзначено, що комунікативний підхід у навчанні іноземних мов збагатився компетентнісним підходом, в якому складовими компонентами комунікативної компетенції визнано мовну/лігвістичну, мовленнєву/дискурсивну/текстову, когнітивну, загальнокультурну, соціокультурну, лінгвосоціокультурну та прагматичну. Акцентовано увагу на тому, що інформативність та семантичність, а також концептуальність, емоційність, образність, ритмічність, мелодійність та милозвучність ­зумовлюють невичерпні естетичні, пізнавальні, комунікативні, особистісно-ціннісні, виховні та навчальні можливості автентичного поетичного тексту. 
Виділено три плани поетичного дискурсу як сукупності процесу і результату, а саме: лінгвістичний, лінгвокогнітивний і лінгвопрагматичний. Лінгвістичний план поетичного дискурсу представлений мовними засобами, які реалізуються автором вірша у поетичному тексті. Лінгвокогнітивний план представлений мовною свідомістю автора та адресата, які, своєю чергою, впливають, як на створення, так і на сприймання вірша. Лінгвопрагматичний план представлений свідомим і підсвідомим ­вибором ­мовних засобів автором, який характеризує саму дію створення віршованого поетичного тексту – дію впливу на адресата як наміру автора. На цій основі запропоновано три рівні віршованого поетичного тексту: семантичний, синтаксичний і ­прагматичний. Семантичний рівень пов'язаний з інформацією про реальну дійсність а також автора та адресата, що містяться у ­поетичному творі. Синтаксичний рівень представляє зв'язки між мовними формами. Прагматичний рівень відображає ­характеристики мовної ситуації: індивідуально–особистісні, соціальні, ситуативні, а також пресупозиції автора та адресата віршованого поетичного тексту.
Доведено ефективність використання автентичного поетичного тексту під час формування компетенції в англійському монологічному мовленні.