Динаміка ідентичності російськомовних громадян ­України до та після Революції гідності

Анотація

У дослідженні проаналізовано рівень національної ідентичності російськомовних громадян ­України за визначеними часовими рамками, а саме до та після подій Революції гідності 2013-2014 років. Питання національної ідентичності в Україні вивчали від початку незалежності, а події 2014 року, що пов’язані з Євромайданом, окупацією Криму та війною на Донбасі стали додатковим каталізатором вивчення процесів творення та змін національної ідентичності в українському суспільстві. Одна з актуальних граней вивчення ідентичності українців є аналіз ідентичності зросійщених українців, які є невід’ємною частиною українського суспільства і на яких цілеспрямовано працювала російська пропаганда, проросійські політики та організації всередині України. Але події, які почалися від 2014 в Україні могли б ще суттєвіше вплинути на російськомовних громадян, а тому важливо проаналізувати цей вплив на ідентичність російськомовних громадян, адже ті чи ті зміни національної самоідентифікації в цій групі населення впливають на політичне та суспільне життя України. Для аналізу було використано дані соціологічного моніторингу, який здійснено в Київському міжнародному інституті соціології (КМІС). Соціологічні результати, які розміщені у вільному доступі, були проаналізовані методом описової статистики. Для аналізу обрано три інди­катори, які є релевантними щодо визначення національної ідентичності російськомовних ­громадян в Україні. Серед них: “ставлення до незалежності України”, “трактування власної національної ідентичності”, “оцінка статусу російської мови в державі”. Щодо ставлення до незалежності, то у 2007 році на Півдні і Сході українці, які розмовляють російською мовою ставилися до незалежності досить по-різному. На Півдні ­України ­незначна перевага була в підтримці незалежності, а на Сході навпаки – в антипідтримці. 2017 року значна більшість громадян як на Сході, так і на Півдні підтримувала незалежність. У пункті самоідентифікації українці, які розмовляють російською мовою почали більше ідентифікувати себе українцями та менше росіянами, але впродовж 2014 року спостерігалася невизначеність самоідентифікації російськомовних громадян. У ставленні до статусу російської мови в Україні до 2014 року спостерігалася більша підтримка статусу другої державної мови, проте після 2014 року українці, які розмовляють російською мовою не розглядали статус російської мови як другої державної.