АВТЕНТИЧНИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТЕКСТ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ
Ключові слова:
автентичний поетичний текст, дискурс, компетенція, монологічне мовлення, функції поетичного тексту, розумінняАнотація
У розвідці зазначено, що на початку третього тисячоліття, концепція створення єдиного європейського освітнього, наукового та комунікативного простору, що дала початок Болонському процесу, теж визріла на грунті фундаментальних культурологічних ідей, що визначили культурний поступ європейської цивілізації в минулому тисячолітті i, своєю чергою, знайшли своє політичне вираження в Загальноєвропейських рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти. Була запропонована Концепція іншомовної освіти, методологічною основою якої є пізнання мови через культуру і пізнання культури через мову. Досліджено, що англійськомовний автентичний поетичний текст слугує формуванню компетенції в англійському монологічному мовленні, а також виступає як об’єкт культури. Відзначено, що комунікативний підхід у навчанні іноземних мов збагатився компетентнісним підходом, в якому складовими компонентами комунікативної компетенції визнано мовну/лігвістичну, мовленнєву/дискурсивну/текстову, когнітивну, загальнокультурну, соціокультурну, лінгвосоціокультурну та прагматичну. Акцентовано увагу на тому, що інформативність та семантичність, а також концептуальність, емоційність, образність, ритмічність, мелодійність та милозвучність зумовлюють невичерпні естетичні, пізнавальні, комунікативні, особистісно-ціннісні, виховні та навчальні можливості автентичного поетичного тексту.
Виділено три плани поетичного дискурсу як сукупності процесу і результату, а саме: лінгвістичний, лінгвокогнітивний і лінгвопрагматичний. Лінгвістичний план поетичного дискурсу представлений мовними засобами, які реалізуються автором вірша у поетичному тексті. Лінгвокогнітивний план представлений мовною свідомістю автора та адресата, які, своєю чергою, впливають, як на створення, так і на сприймання вірша. Лінгвопрагматичний план представлений свідомим і підсвідомим вибором мовних засобів автором, який характеризує саму дію створення віршованого поетичного тексту – дію впливу на адресата як наміру автора. На цій основі запропоновано три рівні віршованого поетичного тексту: семантичний, синтаксичний і прагматичний. Семантичний рівень пов'язаний з інформацією про реальну дійсність а також автора та адресата, що містяться у поетичному творі. Синтаксичний рівень представляє зв'язки між мовними формами. Прагматичний рівень відображає характеристики мовної ситуації: індивідуально–особистісні, соціальні, ситуативні, а також пресупозиції автора та адресата віршованого поетичного тексту.
Доведено ефективність використання автентичного поетичного тексту під час формування компетенції в англійському монологічному мовленні.