ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ У ПЕРЕДВОЄННИЙ ПЕРІОД (ГРУДЕНЬ 2021 – ЛЮТИЙ 2022 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.25264/2786-9202/3.2-21-37Ключові слова:
спротив, дискурс-аналіз, кризова комунікація, мобілізаційна готовність, стратегічні комунікаціїАнотація
У статті досліджено ефективність інформаційної стратегії української влади в період грудня 2021 – лютого 2022 року в контексті зростання загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Проблема полягає в тому, що офіційна комунікація в кризовий період має одночасно виконувати дві суперечливі функції: зберігати суспільну стабільність і водночас підвищувати усвідомлення загрози та мобілізаційну готовність. У дослідженні здійснено спробу відповісти на запитання, чи сприяла інформаційна стратегія влади підвищенню сприйняття загрози та посиленню готовності суспільства до опору. Емпірична база поєднує два блоки даних. Застосовано кількісний дискурс-аналіз публічних заяв посадовців за визначений період із кодуванням повідомлень за категоріями (заперечення загрози, натяк на загрозу, визнавання загрози, заспокійлива риторика) та оцінюванням рівня тривожності риторики. Проведено статистичний аналіз даних соціологічних опитувань провідних центрів (зокрема, КМІС та Центр Разумкова) щодо віри в можливість вторгнення, сприйняття загрози та готовності до збройного захисту країни. Порівняльна логіка дослідження полягає в зіставленні динаміки офіційної риторики, її узгодженості між інституціями та змін у суспільних настроях. Результати вказують на специфічну модель «спокійної готовності», що характеризувалася волатильністю риторики між інституціями та відсутністю єдиного комунікаційного центру. Дискурс-аналіз фіксує різке нарощування тривожності в січні 2022 року з подальшим цілеспрямованим «згладжуванням» у лютому, що відображало спробу балансувати між інформуванням і недопущенням паніки. Водночас простежується зростання узгодженості повідомлень упродовж трьох місяців, однак зв’язок між змінами риторики та суспільними настроями не є прямим: стратегія частково забезпечила стабільність і поступове зростання готовності до опору без масової паніки, але асинхронність між офіційними сигналами та реакцією громадян, а також збільшення частки невизначених респондентів свідчать про обмежену ефективність прямого впливу державних повідомлень на громадську думку. Висновки підкреслюють, що в умовах множинних джерел інформації ключовим чинником стає не контроль каналів, а координація та послідовність комунікації влади; практичне значення результатів полягає у виявленні «слабких місць» у кризовій державній комунікації за екзистенційної загрози.
Посилання
Бібліографічні покликання
Coombs, W. T. (2023). Ongoing crisis communication: Planning, managing, and responding (6th ed.). Sage.
Entman, R. M. (2003). Cascading activation: Contesting the White House’s frame after 9/11. Political Communication, 20(4), 415–432. https://doi.org/10.1080/10584600390244176
OECD. (2020). Transparency, communication and trust: The role of public communication in responding to the wave of disinformation about the new coronavirus. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19). https://doi.org/10.1787/bef7ad6e-en
OECD. (2021). OECD report on public communication: The global context and the way forward. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/22f8031c-en
Reynolds, B., & Seeger, M. W. (2005). Crisis and emergency risk communication as an integrative model. Journal of Health Communication, 10(1), 43–55. https://doi.org/10.1080/10810730590904571
Seeger, M. W., Sellnow, T. L., & Ulmer, R. R. (1998). Communication, organization, and crisis. Communication Yearbook, 21, 231–276. https://doi.org/10.1080/23808985.1998.11678952
Грабовець, І., & Черноус, Л. (2025). Стратегія кризової комунікації у системі «влада-громадськість» в умовах воєнного стану в Україні: етапи, чинники, характерні риси. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(1), 216–222. https://doi.org/10.15421/172526
Київський міжнародний інститут соціології. (2022, January 24). Суспільно-політичні настрої населення України: сприйняття загрози воєнного вторгнення з боку Росії та справа проти П. Порошенка за результатами телефонного опитування, проведеного 20–21 січня 2022 року. https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1091&lang=ukr&page=1
Козьміних, А. (2020). Інформаційна політика в умовах демократичного транзиту. Політична культура та ідеологія, 3. 51-57. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.3.6
Крюков, О., & Батир, Ю. (2025). Медіа-стратегії органів державної влади в умовах інформаційної війни: досвід України. Успіхи і досягнення у науці, 4 (14), 597-605. https://doi.org/10.52058/3041-1254-2025-4(14)
Мацієвський, Ю., & Лебедюк, В. (2015). Як писати наукові роботи з політології? Видавництво Національного університету «Острозька академія».
Михайловська, О., Михайловський, І., & Пилипенко, О. (2024). Вплив комунікацій на ефективність публічного управління в умовах криз. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, (12). https://doi.org/10.54929/2786-5746-2024-12-02-07
Наталіна, Н. О. (2024). Особливості урядової комунікації в Україні під час повномасштабної війни. Прикладні аспекти сучасних міждисциплінарних досліджень, 107–109. https://jpasmd.donnu.edu.ua/article/view/14781
Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. (2022, February 22). Ні – агресії Росії: громадська думка українців у лютому 2022 р. https://dif.org.ua/article/ni-agresii-rosii-gromadska-dumka-ukraintsiv-u-lyutomu-2022-r
Центр Разумкова. (2022, February 2). Оцінка громадянами України загрози агресії з боку Росії (січень 2022 р.). https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-ukrainy-zagrozy-agresii-z-boku-rosii-cichen-2022r
Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС». (2021, December 20). Соціально-політична ситуація в Україні – грудень 2021. https://socis.kiev.ua/ua/2021-12-20/
Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС». (2022, February 21). Соціально-політична ситуація в Україні – лютий 2022. https://socis.kiev.ua/ua/2022-02-21/
Цікул, І. (2023). Особливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України). Wschód Europy / Studia Humanistyczno-Społeczne, 9(1), 37–53. https://doi.org/10.17951/we.2023.9.1.37-53
Череватюк, В. (2022). Вплив громадянського суспільства на ефективність інформаційної політики держави в період війни. Наукові праці Київського авіаційного інституту. Серія «Юридичний журнал» «Повітряне та космічне право», 3(64), 116–122. https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16898
References
Cherevatiuk, V. (2022). Vplyv hromadianskoho suspilstva na efektyvnist informatsiinoi polityky derzhavy v period viiny. [The influence of civil society on the effectiveness of the information policy of the state during the period of war]. Scientific Works of Kyiv Aviation Institute. Series Law Journal “Air and Space Law”, 3(64), 116–122. https://doi.org/10.18372/2307-9061.64.16898
Coombs, W. T. (2023). Ongoing crisis communication: Planning, managing, and responding (6th ed.). Sage.
Entman, R. M. (2003). Cascading activation: Contesting the White House’s frame after 9/11. Political Communication, 20(4), 415–432. https://doi.org/10.1080/10584600390244176
Fond «Demokratychni initsiatyvy» im. Ilka Kucheryva. (February 22, 2022). Ni – ahresii Rosii: Hromadska dumka ukraintsiv u liutomu 2022 r [No to Russian Aggression: Ukrainian Public Opinion in February 2022]. https://dif.org.ua/article/ni-agresii-rosii-gromadska-dumka-ukraintsiv-u-lyutomu-2022-r . [in Ukrainian].
Hrabovets, I., & Chernous, L. (2025). Stratehiia kryzovoi komunikatsii u systemi «vlada-hromadskist» v umovakh voiennoho stanu v Ukraini: Etapy, chynnyky, kharakterni rysy [Crisis Communication Strategy in the Government-Public System Under Martial Law in Ukraine: Stages, Factors, and Characteristics]. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani, 28(1), 216–222. https://doi.org/10.15421/172526 . [in Ukrainian].
Kozminykh, А. (2020). Informatsiina polityka v umovakh demokratychnoho tranzytu. [Information policy in the context of democratic transition]. Politychna kultura ta ideolohiia, 3. 51-57. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.3.6. [in Ukrainian].
Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii. (2022, January 24). Suspilno-politychni nastroi naselennia Ukrainy: Spryiniattia zahrozy voiennoho vtorhnennia z boku Rosii ta sprava proty P. Poroshenka za rezultatamy telefonnoho opytuvannia, provedenoho 20–21 sichnia 2022 roku [Public and Political Sentiment in Ukraine: Perceptions of the Threat of a Military Invasion by Russia and the Case Against P. Poroshenko, Based on the Results of a Telephone Survey Conducted on January 20–21, 2022]. https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1091&lang=ukr&page=1. [in Ukrainian].
Kriukov, О., & Batyr, Y. (2025). Media-stratehii orhaniv derzhavnoi vlady v umovakh informatsiinoi viiny: dosvid Ukrainy [Media strategies of government bodies in the context of information warfare: the experience of Ukraine]. Uspikhy i dosiahnennia u nautsi. 4 (14), 597-605. https://doi.org/10.52058/3041-1254-2025-4(14). [in Ukrainian].
Matsiievskyi, Yu., & Lebediuk, V. (2015). Yak pysaty naukovi roboty z politolohii? [How to write academic papers in political science?]. Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». [in Ukrainian].
Mykhailovska, О., Mykhailovskyi, І., & Pylypenko, О. (2024). Vplyv komunikatsii na efektyvnist publichnoho upravlinnia v umovakh kryz. [The Influence of Communications on the Efficiency of Public Administration in Crises]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia, (12). https://doi.org/10.54929/2786-5746-2024-12-02-07. [in Ukrainian].
Natalina, N. O. (2024). Osoblyvosti uriadovoi komunikatsii v Ukraini pid chas povnomasshtabnoi viiny [Characteristics of government communication in Ukraine during a full-scale war]. Prykladni aspekty suchasnykh mizhdystsyplinarnykh doslidzhen, 107–109. https://jpasmd.donnu.edu.ua/article/view/14781. [in Ukrainian].
OECD. (2020). Transparency, communication and trust: The role of public communication in responding to the wave of disinformation about the new coronavirus. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19). https://doi.org/10.1787/bef7ad6e-en
OECD. (2021). OECD report on public communication: The global context and the way forward. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/22f8031c-en
Reynolds, B., & Seeger, M. W. (2005). Crisis and emergency risk communication as an integrative model. Journal of Health Communication, 10(1), 43–55. https://doi.org/10.1080/10810730590904571
Seeger, M. W., Sellnow, T. L., & Ulmer, R. R. (1998). Communication, organization, and crisis. Communication Yearbook, 21, 231–276. https://doi.org/10.1080/23808985.1998.11678952
Tsentr Razumkova. (2022, February 2). Otsinka hromadianamy Ukrainy zahrozy ahresii z boku Rosii (sichen 2022 r.) [Ukrainians' Assessment of the Threat of Aggression from Russia (January 2022)]. https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-ukrainy-zagrozy-agresii-z-boku-rosii-cichen-2022r . [in Ukrainian].
Tsentr sotsialnykh ta marketynhovykh doslidzhen «SOTSIS». (December 20, 2021). Sotsialno-politychna sytuatsiia v Ukraini – hruden 2021 [The Socio-Political Situation in Ukraine – December 2021]. https://socis.kiev.ua/ua/2021-12-20/. [in Ukrainian].
Tsentr sotsialnykh ta marketynhovykh doslidzhen «SOTSIS». (February 21, 2022). Sotsialno-politychna sytuatsiia v Ukraini – liutyi 2022 [The socio-political situation in Ukraine – February 2022]. https://socis.kiev.ua/ua/2022-02-21/. [in Ukrainian].
Tsikul, I. (2023). Osoblyvosti onovlennia stratehii komunikatsii instytutiv vlady v umovakh rosiiskoi ahresii (na prykladi komunikatsii Prezydenta Ukrainy) [Features of Updating Communication Strategies for Government Institutions in the Context of Russian Aggression (Using the Example of the President of Ukraine’s Communications)]. Wschód Europy / Studia Humanistyczno-Społeczne, 9(1), 37–53. https://doi.org/10.17951/we.2023.9.1.37-53. [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Владислав Новіков
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
